Рецензія на драму "Хвіст виляє собакою"

Рецензія на фільм "Хвіст виляє собакою"

Американська комедійна драма режисера Баррі Левінсона «Хвіст виляє собакою (мовою оригіналу «Wag the Dog», але іноді можна натрапити на варіанти перекладу «Виляючи собакою» або «Крутійство») вийшла 1997 року. Фільм створений на основі роману «Американський герой» Ларрі Байнгарта.

 В центрі сюжету існує одна мета - відволікти увагу громадськості від сексуального скандалу, пов’язаного із президентом США, і забезпечити йому високий рейтинг  у виборах. Тому команда глави держави вирішує негайно діяти і викликає піар-фахівця і радника президента Конрада Бріна, щоб знайти спосіб відвернути увагу громадськості від подій. Брін вирішує інсценувати війну в Албанії і залучає до співпраці продюсера Стенлі Мотса.  Удвох вони організують грандіозне шоу: знімають відеоролики, де молода дівчина громадянка Албанії з кішкою на руках рятує своє життя, де президент зустрічається з жертвами війни і накидає жінці похилого віку на плечі свій піджак, проявляючи цим своє співчуття. Команда аферистів, розуміючи що цього мало, вигадує історію про американського солдата на прізвисько старий черевик. Життєву драму бійця висвітлюють в псевдо-інтервю та у випусках новин. Громадськість легко повірила у неправду , навіть протестувала проти вигаданої війни. Також у ході зйомок навіть складають пісні про солдатів неіснуючої війни. Важко уявити, на що вони ще здатні заради своєї мети.
Я зробила висновок  щодо назви фільму. Включивши стрічку,  перші слова, які ми чуємо –  чому собака виляє хвостом, тому що вона розумніша хвоста, але  якби хвіст був розумніший, то він виляв би собакою. Тому собака – президент, а хвіст – його команда. 
Можна провести паралель  між цією стрічкою та сьогоденням. Інколи ЗМІ зловживають своєю владою, виступаючи таким собі зловтішним хвостом, а громадськість – наївна собака, яку використовують для особистих цілей.
 Загалом, фільм мені сподобався. Спочатку було трохи нудно через недостатню динаміку, але елементи комедійного жанру зробили сюжет цікавим. Також варто підкреслити професійність акторів та монтажу: сцени змінювалися завжди доречно, плавно, не привертаючи зайвої уваги. Місця зйомок і дизайн декорацій, а ще музичний супровід вдало підкреслили тематичне спрямування фільму. Загалом, стрічка справила позитивне враження, оскільки, безумовно, є актуальною сьогодні.